Suchergebnisse

The purpose of the article is tо determine identification patterns of documentary information dysfunction in social communication. To achieve the purpose, the main objectives ere identification of the features of such identification patterns as connotation, emotionality of presentation of the text, evidence, and authorization of information. The methodology provides the use of general scientific methods and special methods: analysis,synthesis, logical method. The use of analysis, synthesis, logical methods allowed to establish the influencing features of such effects as connotation and emotionality of the text presentation, the evidence, and authorization of information on the observance or violation of the functional characteristics of documentary information. The scientific novelty of the research consists in the fact that the article reveals the influence of the use ofexpressive linguistic means (connotation, emotionality of presentation of text, evidence, and authorization of information) on the functional characteristics of documentary information. Conclusions. The identification features of the documentary nature of the documents are directly influenced by the political, legal, moral and cultural realities in society that determine the status of the document and its functions in society. Signs of thedysfunctionality of the document may be manifested in a number of linguistic and non-linguistic factors of the functioning of the publicistic text: connotation, emotional presentation of the text, evidence, and authorization (personification) of information. Publicistic document, saturated with interpreted factual information, is acommunication factor of social activity, a form of social management. Functionally, it can be interpreted as a set of organizational and creative techniques and methods of influencing the audience. The social orientation of the audience as an object of consumption of publicistic texts is one of the most significant, visual manifestations of communication activity. In the context of informatization, the phenomenon of document dysfunction relieson enormous technological resources and demonstrates a wide coverage of consumers of information. The considerable benefits of informatization in all spheres of public life are offset by the functioning of documents marked with information-impact technologies, which threaten the stability of social development, preserve democratic foundations, traditional human values and views.Key words: document, document dysfunction, factual information, documentary information, trolling, framing. ; Целью работы является определение идентификационных образов исфункциональностидокументальной информации в социальных коммуникациях. Методология исследования заключается в использовании общенаучных методов и специальных методик: анализа, синтеза, логического метода. Применение этих методов позволило установить особенности влияния коннотаций, эмоциональности изложения текста, евиденциональности и авторизации информации на соблюдение или нарушение функциональных характеристик документальной информации. Научная новизнаработы заключается в том, что в статье выявлено влияние применения выразительных языковых средств (коннотация, эмоциональность изложения текста, евиденциональность и авторизация информации) на функциональные характеристики документальной информации. Выводы. На идентификационные признаки дисфункциональности документальной природы документов непосредственное влияние имеют политико-правовые, морально-этические, культурные реалии вобществе, которые обусловливают отношение к статусу документа и его функциям в обществе. Признаки дисфункциональности документа могут проявляться в ряде языковых и неязыковых факторов функционирования публицистического текста, среди которых коннотация, эмоциональность изложения текста, евиденцийнисть и авторизация (персонификация) информации. Публицистический документ,насыщенный интерпретируемой фактологической информацией, является коммуникационным фактором общественной деятельности, формой социального управления. В функциональном виде его можно трактовать как некий набор организационных и творческих приемов и методов воздействия на аудиторию. Социальная направленность аудитории как объекта потребления публицистическихтекстов является одним из наиболее существенных, наглядных проявлений коммуникационной деятельности. В условиях информатизации явление дисфункциональности документов опирается на колоссальные технологические ресурсы и демонстрирует широкий охват потребителей информации.Преимущества информатизации всех сфер общественной жизни нивелируются функционированием документов, маркированных технологиями информационного воздействия, что представляет угрозу стабильности общественного развития, сохранению демократических принципов, традиционных человеческих ценностей и взглядов.Ключевые слова: документ, дисфункцийнисть документа, фактологическая информация, документальная информация, троллинг, фрейминг. ; Метою роботи є визначення ідентифікаційних образів дисфункційності документальної інформації в соціальних комунікаціях. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів і спеціальних методик: аналізу, синтезу, логічного методу. Застосування цих методів дало змогу встановити особливості впливу конотацій, емоційності викладу тексту, евіденційності та авторизації інформації на дотримання чи порушення функціональних характеристик документальної інформації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в статті виявлено вплив застосування виражальнихмовних засобів (конотація, емоційність викладу тексту, евіденційність та авторизація інформації) на функціональні характеристики документальної інформації. Висновки. На ідентифікаційні ознаки дисфункційності документальної природи документів мають безпосередній вплив політико-правові, морально-етичні, культурні реалії в суспільстві, які зумовлюють ставлення до статусу документа і його функцій в суспільстві. Ознаки дисфункційності документа можуть виявлятися в низці мовних і немовних чинників функціонування публіцистичного тексту, серед яких конотація, емоційність викладу тексту, евіденційність та авторизація (персоніфікація) інформації. Публіцистичний документ, насичений інтерпретованою фактологічною інформацією, є комунікаційним чинником суспільної діяльності, формою соціального управління. У функціональному вигляді його можна трактувати як певний набір організаційних і творчих прийомів та методів впливу на аудиторію. Соціальна спрямованість аудиторії як об'єкта споживання публіцистичних текстів є одним із найбільш суттєвих, наочних виявів комунікаційної діяльності. В умовах інформатизації явище дисфункційності документів опираєтьсяна колосальні технологічні ресурси і демонструє широке охоплення споживачів інформації. Величезні переваги інформатизації усіх сфер суспільного життя нівелюються функціонуванням документів, маркованих технологіями інформаційного впливу, що становить загрозу стабільності суспільного розвитку, збереженню демократичних засад, традиційних людських цінностей та поглядів.Ключові слова: документ, дисфункційність документа, фактологічна інформація, документальна інформація, тролінг, фреймінг.

The purpose of the article is tо determine identification patterns of documentary information dysfunction in social communication. To achieve the purpose, the main objectives ere identification of the features of such identification patterns as connotation, emotionality of presentation of the text, evidence, and authorization of information. The methodology provides the use of general scientific methods and special methods: analysis,synthesis, logical method. The use of analysis, synthesis, logical methods allowed to establish the influencing features of such effects as connotation and emotionality of the text presentation, the evidence, and authorization of information on the observance or violation of the functional characteristics of documentary information. The scientific novelty of the research consists in the fact that the article reveals the influence of the use ofexpressive linguistic means (connotation, emotionality of presentation of text, evidence, and authorization of information) on the functional characteristics of documentary information. Conclusions. The identification features of the documentary nature of the documents are directly influenced by the political, legal, moral and cultural realities in society that determine the status of the document and its functions in society. Signs of thedysfunctionality of the document may be manifested in a number of linguistic and non-linguistic factors of the functioning of the publicistic text: connotation, emotional presentation of the text, evidence, and authorization (personification) of information. Publicistic document, saturated with interpreted factual information, is acommunication factor of social activity, a form of social management. Functionally, it can be interpreted as a set of organizational and creative techniques and methods of influencing the audience. The social orientation of the audience as an object of consumption of publicistic texts is one of the most significant, visual manifestations of communication activity. In the context of informatization, the phenomenon of document dysfunction relieson enormous technological resources and demonstrates a wide coverage of consumers of information. The considerable benefits of informatization in all spheres of public life are offset by the functioning of documents marked with information-impact technologies, which threaten the stability of social development, preserve democratic foundations, traditional human values and views.Key words: document, document dysfunction, factual information, documentary information, trolling, framing. ; Целью работы является определение идентификационных образов исфункциональностидокументальной информации в социальных коммуникациях. Методология исследования заключается в использовании общенаучных методов и специальных методик: анализа, синтеза, логического метода. Применение этих методов позволило установить особенности влияния коннотаций, эмоциональности изложения текста, евиденциональности и авторизации информации на соблюдение или нарушение функциональных характеристик документальной информации. Научная новизнаработы заключается в том, что в статье выявлено влияние применения выразительных языковых средств (коннотация, эмоциональность изложения текста, евиденциональность и авторизация информации) на функциональные характеристики документальной информации. Выводы. На идентификационные признаки дисфункциональности документальной природы документов непосредственное влияние имеют политико-правовые, морально-этические, культурные реалии вобществе, которые обусловливают отношение к статусу документа и его функциям в обществе. Признаки дисфункциональности документа могут проявляться в ряде языковых и неязыковых факторов функционирования публицистического текста, среди которых коннотация, эмоциональность изложения текста, евиденцийнисть и авторизация (персонификация) информации. Публицистический документ,насыщенный интерпретируемой фактологической информацией, является коммуникационным фактором общественной деятельности, формой социального управления. В функциональном виде его можно трактовать как некий набор организационных и творческих приемов и методов воздействия на аудиторию. Социальная направленность аудитории как объекта потребления публицистическихтекстов является одним из наиболее существенных, наглядных проявлений коммуникационной деятельности. В условиях информатизации явление дисфункциональности документов опирается на колоссальные технологические ресурсы и демонстрирует широкий охват потребителей информации.Преимущества информатизации всех сфер общественной жизни нивелируются функционированием документов, маркированных технологиями информационного воздействия, что представляет угрозу стабильности общественного развития, сохранению демократических принципов, традиционных человеческих ценностей и взглядов.Ключевые слова: документ, дисфункцийнисть документа, фактологическая информация, документальная информация, троллинг, фрейминг. ; Метою роботи є визначення ідентифікаційних образів дисфункційності документальної інформації в соціальних комунікаціях. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів і спеціальних методик: аналізу, синтезу, логічного методу. Застосування цих методів дало змогу встановити особливості впливу конотацій, емоційності викладу тексту, евіденційності та авторизації інформації на дотримання чи порушення функціональних характеристик документальної інформації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в статті виявлено вплив застосування виражальнихмовних засобів (конотація, емоційність викладу тексту, евіденційність та авторизація інформації) на функціональні характеристики документальної інформації. Висновки. На ідентифікаційні ознаки дисфункційності документальної природи документів мають безпосередній вплив політико-правові, морально-етичні, культурні реалії в суспільстві, які зумовлюють ставлення до статусу документа і його функцій в суспільстві. Ознаки дисфункційності документа можуть виявлятися в низці мовних і немовних чинників функціонування публіцистичного тексту, серед яких конотація, емоційність викладу тексту, евіденційність та авторизація (персоніфікація) інформації. Публіцистичний документ, насичений інтерпретованою фактологічною інформацією, є комунікаційним чинником суспільної діяльності, формою соціального управління. У функціональному вигляді його можна трактувати як певний набір організаційних і творчих прийомів та методів впливу на аудиторію. Соціальна спрямованість аудиторії як об'єкта споживання публіцистичних текстів є одним із найбільш суттєвих, наочних виявів комунікаційної діяльності. В умовах інформатизації явище дисфункційності документів опираєтьсяна колосальні технологічні ресурси і демонструє широке охоплення споживачів інформації. Величезні переваги інформатизації усіх сфер суспільного життя нівелюються функціонуванням документів, маркованих технологіями інформаційного впливу, що становить загрозу стабільності суспільного розвитку, збереженню демократичних засад, традиційних людських цінностей та поглядів.Ключові слова: документ, дисфункційність документа, фактологічна інформація, документальна інформація, тролінг, фреймінг.